Журнал «История: факты и символы»

Выпуск №1 (22) (2020)

УДК 93/94
DOI 10.24888/2410-4205-2020-22-1-122-132

ПОЛЬСКОЕ ЗЕМЛЕВЛАДЕНИЕ ВОСТОЧНОЙ ГАЛИЦИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX - НАЧАЛЕ XX ВЕКА В КОНТЕКСТЕ РОСТА УКРАИНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО САМОСОЗНАНИЯ

Автор(ы): Топильский А. Г., Житин Р. М.

В статье проанализированы ответы польских землевладельцев Восточной Галиции на активизацию украинского национального движения, рассмотрены идейные (попытки удержать культурно-духовное единство пространства Речи Посполитой и утверждения мифа «восточных областей») и политические (поиск собственного пути в условиях противоборства в провинции идеологий краковского консерватизма и польской национал-демократии) контексты их формирования. Утверждается, что процессы экономической и политической модернизации заставляли восточную шляхту задумываться об угрозе потери своих позиций, ставили под сомнение саму перспективу существования польского помещичьего имения как центра влияния в определенной местности. Ища программу действий, польские землевладельцы пытались совместить древние представления об особой близости между поляками и русинами с доктринами общественной солидарности. В итоге им не удалось создать современную политическую идеологию, которая бы отвечала вызовам времени. Политически «подолякам» пришлось поделиться между краковскими консерваторами и польскими национал-демократами, оставив выполнявшуюся ими ранее роль социальной верхушки русино-украинского общества. Попытки польских активистов в Восточной Галиции создать организацию с местными ячейками, основная цель которой заключалась бы в защите польских национальных интересов, были неудачными из-за противодействия русино-украинских организаций и австрийского правительства. В исследовании проанализированы тексты выступлений местных польских деятелей во время акции В. Козловского 1902-1903 гг., что позволило выделить их мотивы и аргументы относительно русино-украинского национального движения. Рассмотрены представления о русино-польских отношениях, утверждается, что повседневные практики общения между русинами и поляками влияли на общую картину представлений восточно-польских землевладельцев о совместном будущем с русинами, однако не могли остановить обострение межнациональных отношений.

Ключевые слова
Восточная Галиция; польские консерваторы; русино-польские отношения; землевладение; Австро-Венгрия; Eastern Galicia; Polish conservatives; rusino-polish relations; land ownership; Austria-Hungary

Author: Topilsky Aleksey G., Zhitin R. M.

The article analyzes the answers of the Polish landowners in Eastern Galicia on the intensification of the Ukrainian national movement, addressed the ideological (trying to keep cultural and spiritual unity of the space of the Commonwealth and the approval of the myth of the "Eastern regions") and political (find their own route in conditions of confrontation of Cracow ideologies of conservatism and Polish national democracy in the province) contexts of their formation. It is argued that the processes of economic and political modernization forced the Eastern nobility to think about the threat of losing their positions, questioned the very prospect of the existence of the Polish landlord's estate as a center of influence in a certain area. Looking for a program of action, Polish landowners tried to combine the ancient ideas of special closeness between poles and Ruthenians with the doctrines of social solidarity. As a result, they failed to create a modern political ideology that would meet the challenges of the time. Politically, "the podolyaky" had to be devided between the Cracow conservatives and the Polish national Democrats, leaving previously performed the role of a social elite Rusyn-Ukrainian society. Polish activists attempts to create by in Eastern Galicia an organization with local cells, the main purpose of which would be to protect Polish national interests, were unsuccessful due to the opposition of Rusyn-Ukrainian organizations and the Austrian government. The study analyzed the presentations of the local Polish leaders during a protest V. Kozlowski 1902-1903, that allowed to identify their motives and arguments about the Rusyn-Ukrainian national movement. The ideas about Rusyn-Polish relations are studied, it is argued that everyday practices of communication between Ruthenians and poles affect the overall picture of the views of the Eastern Polish landowners about the future together with the Ruthenians, however, could not stop the aggravation of interethnic relations.

Список литературы

Аркуша О. «Ми не знаємо кордонів»: моделі поведінки польських землевласників у Східній Галичині зламу ХІХ-ХХ століть щодо українців // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. № 15. 2006-2007. С. 586-606.
Аркуша О. Краківський консерватизм та проблема українсько-польських взаємин у Галичині на початку ХХ століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2008. Т. 256. С. 282-315.
Бовуа Д. Битва за землю в Україні. 1863-1914: Поляки в соціо-етнічних конфліктах, Київ: Критика, 1998. 334 с.
Клапчук В. М. Сільське господарство Галичини. Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. 336 с.
Мудрий М. Ідея польсько-української унії та «русини польської нації» в етнополітичному дискурсі Галичини 1859-1869 років // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2005. №. 39-40. С. 83-148.
Пияй С. Політика Аґенора Ґолуховського щодо галицьких українців у 1866-1868 роках та її наслідки // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2002. №. 37 (1). С. 246-267.
Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772-1914 рр.). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 220 с.
Совтис Н. М.Українсько-польське пограниччя як мовно-культурний феномен // Слов’янський збірник. 2013. №. 17. С. 272-281.
Adam hr. Gołuchowski // Sylwan. Organ Galicyjskiego towarzystwa leśnego (Lwów). 1914. № 5. S. 169-170.
Beauvois D. Mit «Kresów wschodnich» czyli jak mu położyć kres // Polskie mity polityczne XIX i XX wieku / [pod red. W. Wrzesińskiego]. Wrocław, 1994. S. 93-105.
Boroński L. O Sejmie i wyborach do Sejmu. Lwów, 1889. 109 s.
Bujak F. Galicya. Lwów - Warszawa, 1908. T. 1. 560 s.
Chrzanowski T. Kresy czyli obszary tęsknot. Kraków, 2013. 238 s.
Daszyk K. K. Osobliwy Podolak. W kręgu myśli historiozoﬁcznej i społeczno-politycznej Wojciecha hr. Dzieduszyckiego Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. № 105 (1993). S. 5-151.
Dzieduszycki W. Bezrobocie podczas żniw na Rusi // Przegląd Polski (Kraków). 1903. Zesz. 439-441. S. 324-339.
Dzieduszycki W. Listy ze wsi. Serja 1. Lwów: Nakl. "Gazety narodowej", 1889. 420 s.
Feldman W. Stronnictwa i programy polityczne w Galicyi 1846-1906. Kraków: Ksika, 1907. T. 1. 640 s.
Górski A. Podolacy. Obóz polityczny i jego liderzy. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2013. 340 s.
Gruchała J. Rząd austriacki i polskie stronnictwa polityczne w Galicji wobec kwestii ukraińskiej (1890-1914). Katowice: Uniwersytet Śląski, 1988. 146 s.
Hajdamackie zapędy // Gazeta Narodowa (Lwów). 1903. № 26. S. 3.
Józef Buzek. Własność tabularna w Galicyi według stanu z końcem roku 1902. Lwów, 1905. 212 s.
Karolczak K. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka. Kraków: Wyd. Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001. 332 s.
Kaszewski K. Jan Zacharjasiewicz (czterdziestolecie powieści). Lwów: Wild, 1895. 228 s.
Kieniewicz S. Adam Sapieha. 1828-1903. Lwów: Zakład imienia Ossolińskich, 1939. 474 s.
Kieniewicz S. Środowisko rodzinne Adama Stefana Sapiehy // Księga Sapieżyńska. T. 1: Archi-diecezja krakowska za pasterzowania Adama Stefana Sapiehy / [pod red. ks. Jerzego Wolnego]. Kraków, 1982. S. 23-29.
Król M. Przedmowa // Stańczycy. Antologia myśli społecznej i politycznej konserwatystów kra-kowskich / [wybór tekstów, przedmowa i przypisy M. Król]. Warszawa, 1982. S. 20-21.
Mohort. Rapsod rycerski z podania Wincentego Pola. Z 24 illustracyami Juliusza Kossaka. - Lwów, [1883]. 199 s.
Ostatnie wiadomości // Gazeta Narodowa. 1903. № 33. 11 lutego.
Po Sejmie // Dziennik Polski (Lwów). 1903. № 4. 3 stycznia.
Przypomnienie Rusinom // Gazeta Narodowa. 1903. № 38. 17 lutego.
Sprawozdanie Komisyi dla włości rentowych o sprawozdaniu Wydziału krajowego w tym przed-miocie // Alegata do sprawozdań stenograﬁcznych szóstej sesyi siódmego peryodu Sejmu Krajo-wego Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem z roku 1900/901. Lwów, 1901. 410 s.